🕵️‍♂️🧡 Штурм санаторію в Конча-Заспі: ГУР, заручники і бізнес під прикриттям військових

🕵️‍♂️🧡 Штурм санаторію в Конча-Заспі: ГУР, заручники і бізнес під прикриттям військових

ДБР відкрило провадження

Державне бюро розслідувань розслідує збройний інцидент у санаторії "Жовтень" за трьома статтями КК України:

  • ст. 146 (незаконне позбавлення волі)
  • ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю)
  • ст. 296 (хуліганство зі зброєю)

Також проводяться службові перевірки щодо перевищення повноважень.

Хроніка штурму (3 грудня 2024)

Вдень близько 70 осіб у масках і повному бойовому спорядженні на військових автомобілах з озброєнням виламали ворота, пошкодили паркан і увірвалися на територію санаторію. Під час штурму пролунав щонайменше один постріл.

Результат операції:

  • 11 заручників (8 військовослужбовців ТрО, 3 ВСП)
  • 21 постраждалий із тілесними ушкодженнями різного ступеня тяжкості
  • Після виконання вимог заручників відпустили
  • Атакуючі забарикадувалися й відмовилися пропускати правоохоронців та командування

Командир "У" і методи тиску

За наявною інформацією, командир підрозділу з позивним "У" безпосередньо керував утриманням заручників. Він примушував військовослужбовців ВСП підписувати заяви про відмову від претензій, погрожуючи пістолетом — зокрема, тримав зброю біля скроні одного з них.

Санаторій "Жовтень": від арешту до забудови

Об'єкт з 2022 року перебуває під арештом, переданий в управління АРМА. Раніше асоціювався з бізнесменами Борисом Кауфманом і Олександром Грановським.

Офіційна версія штурмувальників: повернення об'єкта відбувалося на підставі рішення суду, а військові ЗСУ діяли незаконно.

Поточна ситуація (4 грудня)

Бійці продовжують утримувати територію санаторію, об'єкт оточений правоохоронцями. На місце події прибув заступник головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

За інформацією "Української правди", власником земельної ділянки, з яким ГУР уклало угоду, є компанія з орбіти Кауфмана та Грановського, які планують забудувати територію.

Питання без відповідей

🔺 Як ГУР МО опинилося в ролі приватної охоронної структури для бізнес-інтересів?
🔺 На якій підставі воєнна розвідка застосовує силу проти військовослужбовців ЗСУ?
🔺 Хто санкціонував операцію із захопленням заручників і застосуванням зброї?
🔺 Яке відношення до "повернення державного майна" мають бізнесмени Кауфман і Грановський?
🔺 Чому заступник головкома ЗСУ особисто прибув на місце конфлікту?

Військова структура, яка має захищати державу від зовнішнього ворога, штурмує санаторій під арештом АРМА в інтересах приватного бізнесу. Питання законності цієї операції залишається відкритим.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.